Кримські татари: історія, побут, традиції

  • кримські татари (Qırımtatarlar, Къырымтатарлар) — вживається в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17-18 століть. Сьогодні вживається переважно в україномовних та іншомовних академічних виданнях, що присвячені вивченню цього етносу.
  • татари — вживалася в європейських хроніках середньовіччя і нового часу. Траплялась в українських академічних виданнях та художніх творах.
  • татарва — вживалася в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17 — 18 століть. Часто трапляється в українських народних піснях.
  • кримці — вживається переважно в хроніках та документи Московії, зрідка в українських піснях та історичній літературі.
  • кримчаки — трапляється зрідка в українських художніх творах.
  • мурзаки — вживалася в українських козацьких літописах 17-18 століть.
  • киримли

В Росії назва «кримські татари» закріпилася за часів Російської імперії, коли практично всі тюркомовні народи держави йменувалися татарами: карачаєвці (гірські татари), азербайджанці (закавказькі або азербайджанські татари), кумики (дагестанські татари), хакаси (абаканські татари), ногайці (ногайські татари) тощо.

Історія

Кримські татари сформувалися як народ у Криму і вважають себе нащадками різноманітних народів, що приходили до Криму в різні історичні епохи. Основні етнічні групи, що населяли в різні часи Крим і взяли участь у формуванні кримськотатарського народу — це таври, скіфи, сармати, алани, греки, готи, римляни, хозари, печеніги, італійці, черкеси, турки. Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить західним кипчакам, що відомі у Київській Русі під назвою половці, а в західній Європі під назвою кумани або комани. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. Єднальними засадами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.

Кримське Ханство

Докладніше: Кримське Ханство

Остаточно процес формування народу завершився в період Кримського Ханства. Держава кримських татар — Кримське Ханство існувала з 1441 до 1783 рр. Протягом більшої частини своєї історії воно перебувало в залежності від Османської Імперії та було її союзником. Правлячою династією в Криму був рід Ґераїв, який заснував перший хан Криму Хаджі I Ґерай. Доба Кримського Ханства — це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби — Ашик Умер. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан Гази II Ґерай Бора. Головна з архітектурних пам’яток того часу, що збереглися — ханський палац у столиці середньовічного Криму — Бахчисараї.

Російська імперія

Продавці овочів. Початок ХХ ст. Інтер’єр кімнати для молодят. Початок ХХ ст.

У 1783 році внаслідок перемоги Росії над Османською Імперією Крим був спочатку окупований, а потім анексований Росією. Це було початком доби в історії кримських татарів, яку вони називають «Чорне століття». Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татарів до Османської Імперії. Саме їхні нащадки зараз складають кримськотатарську діаспору у Туреччині, Болгарії та Румунії.

Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини Криму. Саме в цей час Крим залишила більша частина кримськотатарської еліти. Поруч із цим ішла колонізація Криму за рахунок залучення російським урядом переселенців з теренів метрополії. Все це призвело до того, що з мільйона кримських татарів, які мешкали в Криму на момент анексії його Росією, наприкінці XIX століття залишилося менше 200 тис., що становило близько чверті всього кримського населення.

Кримськотатарське відродження

Прапор кримських татар

Кримськотатарське відродження пов’язане з ім’ям видатного діяча культури Ісмаїла Гаспринського (1851-1914). Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримськотатарського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову. Гаспринський почав видавати першу кримськотатарську газету «Терджіман» («Перекладач»), яка незабаром стала відомою далеко за межами Криму. Він також розробив нову методику шкільної освіти, завдяки чому сформувалася нова генерація кримськотатарської інтеліґенції.

Громадянська війна

Дуже важкі наслідки для кримськотатарського народу мала Громадянська війна в Росії. В 1917 році після Лютневої революції був скликаний перший Курултай (з’їзд) кримськотатарського народу, що проголосив курс на створення незалежної багатонаціональної Кримської народної республіки. Гаслом голови першого Курултаю, національного лідера, якого найбільше шанують кримські татари, Номана Челебіджіхана були слова: «Крим — для всіх кримлян». Але Челебіджіхана розстріляли більшовики 23 лютого 1918 року, а інтереси кримських татарів протягом війни не турбували ані «білих», ані «червоних». Внаслідок голодомору 1921-1923 років загинуло приблизно 15% кримських татарів.

Радянська влада

Кримськотатарська хата в Алушті, Василь Кричевський, 1923

У 1921 році було створено Кримську АРСР у складі РРФСР. Державними мовами цієї республіки були російська та кримськотатарська, а її керівництво складалося переважно з кримських татарів. Та після нетривалого підйому національного життя, який розпочався внаслідок створення республіки (відкриття національних шкіл, театру, випуск газет), відбулися сталінські репресії 1937 року. Було репресовано більшу частину кримськотатарської інтелігенції, в тому числі відомий урядовець Велі Ібраімов та науковець Бекір Чобанзаде.

Депортація

Докладніше: Депортація кримських татар та Кримськотатарський правозахистний рух

У 1941 році Крим опинився під владою гітлерівців, які розв’язали терор проти мирного населення, а 1944 став роком головної трагедії у кримськотатарській історії. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. Трагедія отримала назву Сюрґюн (від крим. Sürgün — вигнанець). У злочині було задіяно 32000 енкаведистів. Загалом було депортовано 193865 кримців, зокрема 151136 — до Узбецької РСР, 8597 — до Марійської АРСР, 4286 — до Казахської РСР, решта — до різних областей РРФСР.

Із травня по листопад 10105 кримських татарів померли від голоду в Узбекистані (7% депортованих до Узбецької РСР). Близько 30000 (20% вигнанців) померли протягом півтора років за даними НКВС, за інформацією кримськотатарських активістів — 46% депортованих.

Кримські активісти закликають до визнання Сюрґюна геноцидом кримських татарів.

Повернення

На відміну від інших народів, депортованих 1944 року і повернених на батьківщину після XX з’їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до 1989 р. З 1960-х років у місцях, де мешкали депортовані кримські татари в Узбекистані, зародився та почав набирати силу національний рух за право повернення народу до Криму. Активну боротьбу за право повернення кримськотатарського народу вели Мустафа Джемілєв, Юрій Османов, Петро Григоренко та багато інших.

Масове повернення почалося у 1989 році, і станом на 2013 рік у Криму мешкало близько 270 тис. кримських татарів, що становить 13% від загального населення. Найголовнішими проблемами кримських татарів були масове безробіття (рівень якого серед кримських татарів набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею та розвитком інфраструктури, відбудованої з часу репатріації, кримськотатарських селищ.

Розселення

Динаміка чисельності кримських татар в Україні за даними переписів (для 1897, 1926, 1939 рр. дані по Криму)

1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001
міські поселення 38 738 59 696 1 331 1 150 15 632 84 116
сільські поселення 140 356 159 183 2 223 5 486 31 175 164 077
всього 189 821 179 094 218 879 193 3 554 6 636 46 807 248 193

Перепис 2001

Розселення кримських татарів по Україні, 2001 рік

Регіон Чисельність Частка Розселення
Автономна Республіка Крим 243 433 ‒ 251 000  12,0 % ‒ 12,4 % переважно передгірні та степові райони АРК
Херсонська область 2 072 ‒ 6 000  0,2 % ‒ 0,5 % Генічеський, Новотроїцький райони
Севастополь (міськрада) 1 858 ‒ 3 500  0,5 % ‒ 0,9 % села на півночі та сході Севастопольської міськради
Запорізька область 570 ‒ 3 000  0,1 % ‒ 0,2 % Токмацький, Мелітопольський райони
інші регіони 260 ‒ 1 000
Всього 248 193 ‒ 264 000 0,5 % – 0,55 %

Урбанізація кримських татарів за переписом 2001 р.

Населення Кількість
міського 84 116 33,9%
сільського 164 077 66,1%
Всього 248 193 100,0%

Частка кримських татарів у населенні Криму за даними перепису 2001 року

Розселення кримських татарів у Автономній Республіці Крим за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року.

  • міськради обласного підпорядкування ‒ 54,5 тис. ‒ 22,4%
  • райони ‒ 188,5 тис. ‒ 77,6%
населення, 2001 кримських татарів %
Білогірський район 66 458 19 425 29,2%
Кіровський район 58 016 14 816 25,5%
Сімферопольський район 149 253 33 161 22,2%
Совєтський район 37 576 8 344 22,2%
Джанкойський район 82 328 17 744 21,6%
Первомайський район 40 376 8 693 21,5%
Бахчисарайський район 92 542 19 695 21,3%
Сакський район 80 964 14 137 17,5%
Красноперекопський район 31 843 5 477 17,2%
Нижньогірський район 56 976 9 136 16,0%
Красногвардійський район 93 782 15 619 16,7%
Ленінський район 69 629 10 784 15,5%
Роздольненський район 37 185 4 961 13,3%
Чорноморський район 34 112 4 321 12,7%
Судацька міська рада 29 448 5 131 17,4%
Джанкойська міська рада 42 861 3 469 8,1%
Сімферопольська міська рада 358 108 25 209 7,0%
Євпаторійська міська рада 117 565 8 140 6,9%
Алуштинська міська рада 52 215 3  081 5,9%
Сакська міська рада 28522 1 646 5,8%
Феодосійська міська рада 108 788 5 055 4,6%
Армянська міська рада 26 876 949 3,5%
Красноперекопська міська рада 30 902  928 3,0%
Керченська міська рада 158 165 1 635 1,0%
Ялтинська міська рада 139 584 1 877 1,3%
АР Крим 2 033 736 243 433 12,0%
Севастопольська міська рада 379 492 1 858 0,5%
Весь Крим 2 413 228 245 291 10,2%

Перепис 1989

Розселення кримських татарів в Українській РСР станом на 1989 р.

регіон всього міста села
Кримська область 38 365 8 980 29 385
Херсонська область 5 716 4 681 1 035
Запорізька область 1 566 1 132 434
інші регіони 1160 839 321
УРСР 46 807 15 632 31 175

Перепис 1939

Частка кримських татар у населенні Криму за даниими перепису населення 1939 року

Кількість татарів у Кримській АРСР за переписом 1939 року ‒ 218 879 осіб, зокрема у містах ‒ 59 696 (27,3% загальної чисельності), у селах ‒ 159 183 (72,7%). На кримських татарів припадало 19,4% населення півострова, зокрема 10,2% міського населення та 29,4% сільського.

Розселення кримських татарів за даними перепису 1939 р.

населення, 1939 кримських татар %
Сімферополь 142 634 17 392 12,2%
Євпаторія 47 030 6 170 13,1%
Керч 104 443 5 310 5,1%
Севастопольська міськрада 111 938 4 753 4,2%
Феодосія 45 032 3 364 7,5%
Ялтинська міськрада 36 653 2 625 7,2%
Ак-Мечетський район 15 941 5 027 31,5%
Ак-Шейхський район 14 725 4 646 31,6%
Алуштинський район 25 996 16 414 63,1%
Балаклавський район 23 400 12 880 55,0%
Бахчисарайський район 46 888 26 119 55,7%
Біюк-Онлайрський район 18 542 3 061 16,5%
Джанкойський район 46 626 4 299 9,2%
Зуйський район 16 324 3 032 18,6%
Ічкинський район 20 748 3 213 15,5%
Карасубазарський район 33 034 13 911 42,1%
Кіровський район 21 321 2 952 13,8%
Колайський район 16 767 1 799 10,7%
Красноперекопський район 23 529 1 585 6,7%
Куйбишевський район 17 759 15 900 89,5%
Ларіндорфський район 14 341 1 673 11,7%
Ленінський район 23 656 7 624 32,2%
Сакський район 27 800 3 108 11,2%
Сейтлерський район 24 984 3 878 15,5%
Старо-Кримський район 20 643 3 262 15,8%
Судацький район 20 081 14 124 70,3%
Тельманський район 23 535 1 897 8,1%
Фрайдорфський район 14 366 3 333 23,2%
Ялтинський район 46 693 13 777 29,5%
Кримська АРСР 1 126 429 218 879 19,4%

Перепис 1926

Кількість татарів у Кримській АРСР за переписом 1926 року ‒ 179 094 осіб, зокрема у містах ‒ 38 738 (21,6% загальної чисельності), у селах ‒ 140 356 (78,4%). На кримських татарів припадало 25,3% населення півострова, зокрема 11,9% міського населення та 36,8% сільського.

Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису населення 1926 року

Розселення кримських татарів у Криму в 1926 р.

населення, 1926 кримських татар %
Сімферополь 88 310 11 126 12,6%
Алупка 2 968 884 29,8%
Алушта 4 759 1 819 38,2%
Армянськ 2 670 565 21,2%
Балаклава 2 324 16 0,7%
Бахчисарай 9 544 6 884 72,1%
Брянський завод 1 127 5 0,4%
Гурзуф 2 791 1 393 49,9%
Джанкой 8 310 322 3,9%
Євпаторія 23 574 4 757 20,2%
Карасубазар 7 635 2 570 33,7%
Керч 34 563 1 297 3,8%
Саки 2 452 112 4,6%
Севастополь 74 551 1 205 1,6%
Сімеїз 592 25 4,2%
Старий Крим 4 738 266 5,6%
Судак 1 893 417 22,0%
Феодосія 28 652 1 933 6,7%
Ялта 28 811 3 141 10,9%
Бахчисарайський район 37 419 29 143 77,9%
Джанкойський район 56 647 8 055 14,2%
Євпаторійський район 46 844 15 317 32,7%
Карасубазарський район 25 932 12 151 46,9%
Керченський район 39 456 10 269 26,0%
Севастопольський район 19 711 11 804 59,9%
Сімферопольський район 66 968 12 586 18,8%
Судацький район 13 898 12 479 89,8%
Феодосійський район 51 767 8 504 16,4%
Ялтинський район 24 817 20 048 80,8%
Кримська АРСР 713 823 179 094 25,1%

Перепис 1897

Розселення татарськомовного населення за переписом населення 1897 року

населення, 1897 кримських татар %
Кримські повіти Таврійської губернії 445 439 189 821 42,6%
Ялтинський повіт 73 260 43 256 59,0%
Сімферопольський повіт 141 717 62 876 44,4%
Євпаторійський повіт 63 211 26 992 42,7%
Феодосійський повіт 115 858 44 431 38,3%
Перекопський повіт 51 393 12 266 23,9%
Керч-Єнікальське градоначальство 43 698 2 563 5,9%
Севастопольське градоначальство 57 455 1 910 3,3%
Весь Крим 546 592 194 294 35,5%

Мова

Докладніше: Кримськотатарська мова та Кримськотатарська мова в Україні Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 р. Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Татарська та кримськотатарська мови хоч і є спорідненими через належність до тюркської мовної групи, не є найближчими родичами. Найбільш близькими до кримськотатарської мови є карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська з кипчацьких мов та турецька й азербайджанська з огузьких.

Житло

Кримськотатарський будинок (Алупка, 1856).

Згідно з «Подорожними записками» російського академіка Василя Зуєва, у 2-й половині XVIII століття кримські татари жили у хатах-мазанках, які виготовляли з дерева, цегли, дерну і глини. Дах поркивали черепицею або дерном. З каменю будували переважно лише палацові та храмові будівлі. Житло мало поділ на чоловічу й жіночу (гарем) частини.

Одяг

Кримські татари і мулла (1862).

У 2-й половині XVIII століття чоловіки й жінки носили однакове вбрання. Поверх сорочки вони одягали кафтан з вузькими рукавами, який застібали до шиї. Нижній одяг — широкі шаровари; на ногах сап’яні жовті шкарпетки і туфлі. Влітку надворі носили ватники зеленого кольору, а взимку — хутрові шуби. Молоді татари, особливо в містах, часто одягали черкеський стрій, який вважався модним.

Чоловіки голили голови, на які одягали червоні суконні тюбетейки, а поверх них — високу круглу або чотирикутну шапку, з нешироким овечим окіллям. Жінки заплітали волосся у дві коси, які завивали біля голови; дівчата заплітали багато дрібних кіс, які звисали на спині. Коли жінки чи дівчата виходили з двору, вони ховали своє обличчя за кісеями.

Література

Докладніше: Кримськотатарська література

Кримськотатарська література почнає свою історії з часів Золотої орди, набуває розквіту у період Кримського ханства і відрожується в кінці XIX ст.

Музика

Основу традиційної музичної спадщини кримських татарів становили давні фольклорні традиції сімейно-обрядових, календарно-обрядових, трудових та ігрових пісень; традиції музично-поетичних переказів та легенд; ісламські музично-культурні традиції — езан, дуа, книжкове читання; музично-інструментальне виконання; сольний спів, започаткований на монодії, яка передавала специфіку кримськотатарської музики Кримськотатарські народні пісні відрізняються від пісень інших культур та народів своєю ліричністю, теплотою та м’якістю.

Серед народних пісень в кримськотатарській культурі розрізняють «Джир-йир» і «тюркю». «Джир-йир» називають пісні кримських татарів степових районів, переважно вони нескладні за змістом. «Тюркю» — пісні мешканців південного узбережжя та передгірних районів. Вони складні за формою, орнаментацією та розспівами. Хорові пісні у кримських татарів трапляються вкрай рідко — зазвичай вони пов’язані з весільними обрядами і виконуються одноголосно. Як приклад можна привести такі пісні, як «Аи, дагълар» («Аі, гори»), «Яр-яр». Такі хорові пісні, як «Къарасувнынъ дёрт кошеси»” («Чотири кута Карасубазара»), «Сен ойнасанъ яраша» («Ти красиво танцюєш») виконуються під танці.

  • Гімн кримських татар
  • Аю-Дагъ

Кінематограф

“Хайтарма” (“Повернення”) — перший кримськотатарський повноформатний художній фільм (знятий у 2012 році) і перша художня картина про депортацію кримських татарів. Режисер фільму і виконавець головної ролі – Ахтем Сеїтаблаєв . Прем’єра фільму супроводжувалася скандалом, розпочатим посадовцями консульства Росії в Криму .

 

За матеріалами: turkaramamotoru.com

Leave a Comment

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.