Історія винаходу компаса

Компас — найпростіший і найдавніший навігаційний прилад. Орієнтуватися на місцевості з допомогою компаса просто: намагнічена стрілка завжди вказує на північ. Відоме кожному школяреві пристосування має дуже тривалу й цікаву історію. Дивлячись на сучасні астрономічні або радіокомпаси, важко собі уявити, що їхній прототип — шматочок магнітної руди, який люди придумали використовувати для пошуку напрямків — з’явився задовго до нашої ери.

І знову китайці.

Як і багато інших винаходів, якими людство користується й донині, компас винайшли стародавні китайці. За деякими даними, доісторичні компаси з’явилися за три тисячоліття до нашої ери, за іншими — не раніше 2-го століття до н.е.

Перша версія ґрунтується більше на міфах, ніж на історичних фактах. У Китаї вшановують імператора Хуан-ді, який правив країною приблизно у 2600 році до н.е. Йому приписується винахід першого компаса, з допомогою якого правитель знайшов шлях у пустелі і врятував своє військо від неминучої загибелі. Втім, історично достовірних відомостей про цю людину немає.

Інша гіпотеза свідчить, що в епоху династії Хань (в 1–2 столітті до н.е.) китайці вже користувалися компасом. Цей компас був намагніченим предметом із напівкруглою підставкою, і повертався, завжди вказуючи на одну сторону світу.

Достовірно відомо, що за часів династії Сун (в 10–13 століттях н.е.) у китайців були компаси, якими вони користувалися для орієнтації в пустелях.

Подальше поширення компаса.

Від китайців компас потрапив до арабів. Араби були непоганими мореплавцями, їм були потрібні засоби для навігації, тому ідея компаса припала їм до душі. Арабський компас 13-го століття — це намагнічений предмет, який опускали в посудину з водою. Мінімальна сила тертя давала змогу предмету вільно рухатися, повертаючись в одну зі сторін світу. У такому вигляді прототип сучасного компаса й потрапив до європейців.

Європейським мореплавцям навігаційний прилад був життєво необхідний, і вони швидко вдосконалили арабське пристосування. Винахідником європейського компаса, який не просто вказує напрямок північ-південь, але дає змогу більш точно орієнтуватися по сторонах світу, є італієць Флавіо Джоя. Він розділив циферблат компаса на 16 поділок.

Крім того, Джоя остаточно встановив стрілку на тонку шпильку (ця ідея й раніше використовувалася в деяких моделях компасів), а для зниження сили тертя в осі, налив у чашу воду. Це сталося в 14 столітті. Відтоді конструкція компаса зазнала значних змін, але сам задум Джоя використовується у всіх сучасних магнітних компасах і до цього дня.

Сучасні різновиди компасів:

Для використання в різних галузях розроблено кілька різновидів компаса.

Магнітні компаси працюють із допомогою магнітного поля Землі. Намагнічений елемент завжди займає положення, паралельне меридіанам, і показує на магнітні полюси планети.

Електромагнітний компас використовує явище електромагнітної індукції. У таких компасах статором (нерухомою частиною) є Земля, а ротором (рухомою частиною) — рамка з обмоткою. Електромагнітні компаси застосовуються в літаках і суднах, оскільки дають змогу уникнути ефекту намагнічування від металевого корпусу й мінімізувати похибку.

Гірокомпас працює з допомогою особливого пристрою — гіроскопа, і характерний тим, що вказує не на магнітний, а на географічний полюс. Винахід німецьких інженерів початку 20-го століття.

Електронні компаси створені в останні десятиліття. По суті це не компаси, а прилади, що уловлюють сигнал від супутників і показують напрямок по системі супутникової навігації.

Джерело: tut-cikavo.com

Comments are closed.