На добраніч, діти: 15 книжок-засинайок

Вчені стверджують, що читати під час їжі некорисно. Натомість читати перед сном — так. Особливо це стосується дітей. Адже це не лише ще одна нагода спільного проведення часу, читання вголос, призвичаєння дитини до певного ліжкового ритуалу, заспокоєння малих непосид, але також спосіб допомогти дитині якісно завершити день, поринути у чарівні історії, а отже й згладити перехід від вечорової реальності до солодкого сну-забуття. Тому й хочеться, щоб книжки, які батьки читатимуть своїм малюкам перед сном, були особливимо, добрими, спокійними і звісно, якісно написаними та намальованими…

На радість українських читачів, арсенал так званих книжок-засинайок вже доволі непоганий. Помітно, що за останні роки збільшилася кількість і перекладних світових бестселерів, і дитячої прози та поезії українських авторів.

* Кожна із запропонованих книжок пройшла відмінне тестування з дітьми авторки цього матеріалу.

ВІД 1-го РОКУ (книжки-картонки)

Ротраут Сузанна Бернер «На добраніч, Карлхене!»

DSC_1096

  • Переклад з німецької Н. Якубчак. Харків: ПЕТ, 2016. — 18 с.

Якщо ваша дитина ще не сприймає багато тексту, серйозних довгих розповідей, а може, й швидко засинає, а ви не маєте бажання цей процес затримувати… можна читати історію про Карлхена. Тексту мало, і він радше допоміжний. Тут потрібно самотужки «читати з малюнків», адже розглядати є що. Батько Карлхена у формі гри у залізницю виконує з сином усі вечірні справи: вечеря, вмивання, чищення зубів, вкладання, засинання.

Ілюстрації авторські. В міру деталізовані і чіткі. Малюк упізнає, а може ще й вивчає нові елементи інтер’єрів кожної кімнати. А зранку також може прокинутися із Карлхеном. Але це вже буде інша, ранкова, книжка-картонка («Доброго рануу, Карлхене!»)

Катерина Єгорушкіна «Ляля сонька»

DSC_1090

  • Київ: видавець С. Недериця, 2016. – 14 с.

Невеличка історія про дівчинку Лялю, яка любила гризти бублички і гратися цілісінький день зі своїми іграшками. Тож не дивно, що такій активній дівчинці важко ввечері лягати спати. Та й бубликами вона ділиться зі всіма своїми іграшковими співмешканцями. Коли вже все було зїдено буквально до останньої крихти, коли всі поснули – довелося засинати й Лялі.

Книжка-картонка буде цікавою найменшим діткам, які ще не надто зосереджуються на текстах, а розглядають малюнки. Завдяки ілюстраторці Мар’яні Петрів тут вони якраз не перевантажені деталями.

Єдина заувага – Ляля говорить дитячою мовою «Сонькати – ні, тюх-тюх – так», «Ав-ав! Хочу ням-ням», що не надто вітається у дитячій літературі і не сприяє розвитку дитячого мовлення. Адже педагоги і психологи не радять повторювати при дітях їхню мову, а говорити правильно. А тим паче у книжках.

ВІД 2-Х РОКІВ

Шеррі Даскі Рінкер «Спи міцно, моє будівництво»

DSC_1097

  • переклад з англійської Володимира Чернишенка. Київ: АРТБУКС, 2017. — 32 с.

Хто б міг подумати, що розповісти про засинання важкої техніки після робочого дня можна так лірично та красиво. І ще й у віршах. Особливою заслугою тут є переклад Володимира Чернишенка. Мова настільки мелодійна, ритмічна та багата, що читати цю історію можна на повторі, допоки малюк не засне. З власного досвіду кажу, що кількість прочитаних разів вже сягає кілька десятків, а мені ще досі подобається читати.

У книжці виринають ледь помітні натяки на те, яким солодким буває сон після дня, насиченого корисною працею. Натяки на потрібні ритуали вмивання перед сном. Але це все так органічно поєднано, що просто захоплюєшся.

Не менше захоплюють ілюстрації Тома Ліхтенгелда. Олівцями передано стільки тіней, відтінків, що малюнки максимально реалістичні. Головний акцент – це призахідне світло, від жовто-помаранчево-червоного і аж до темно-синього. Така тепла спокійна палітра ідеально налаштовує на сон.

Бріґітте Венінґер «На добраніч, Норі»

DSC_1094

  • переклад з німецької Маргарити Бажиної. Київ: Рабарбар, 2017. – 24 с.

Цій історії вже 10 років, останні два вона вже доволі популярна і в Україні. Мале видавництво «Рабарбар» постійно перевидає цю книжку. І не дивно. Вона дуже красива, глибокі вечірні кольори одразу занурюють в саму історію. І здавалось би, історія не надто вибаглива, але вигадані автором всілякі дрібнички діток таки притягують: подушка, наповнена запашним луговим сіном, від овечки; сонлива пір’їнка від курки; іграшкове слоненя від слонихи, і – чудова порада від поросятка.

Історія разом з ілюстраціями Юсуке Йонецу створюють надзвичайно магічний ефект теплої затишної і блаженної вечорової пори.

Крістін Лєро «Каю. Моє велике ліжко»

Жізель Лиґари «Каю. На добраніч!»

Ніколь Надо «Каю. Неспокійний сон»

DSC_1086

  • переклад з англійської Ольги Радчук. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 24 с.

В історії «Моє велике ліжко» Каю уже завеликий для ліжечка, оскільки при потребі не може сам звідти вибратися і доводиться турбувати батьків. Але в новому великому ліжку дитина ще не відчуває комфорту та захищеності. Мудрі батьки діють тактовно і неквапно — спершу таки дозволяють дитині примоститися біля них, але згодом, поступово, привчають спати у своєму ліжку. Зокрема й читаючи на ніч казку.

DSC_1088

В історії «На добраніч» у Каю вже є молодша сестричка, тож це подвійний привід почуватися дорослим і самостійно засинати у своєму ліжку. Хоча проблема трішки перегукується із попередньою, але тут маємо ще один варіант її вирішення. Батьки Каю спокійно і врівноважено намагаюся разом з дитиною долати її страхи спати самому. Вони перед сном проводять час із хлопчиком — грають настільні ігри, читають казки. А коли час власне засинати, при потребі на допомогу приходить ведмежатко Тедді.

DSC_1089

Ще одна дитяча проблема, пов’язана з дитячим сном, – це власне страшні чи неприємні сни, від яких малюк прокидається і почувається незахищеним. Авторка в історії «Страшні сни» на прикладі батьків Каю пропонує вирішувати такі проблеми спершу мамі, щоб дитина впевнилася у присутності маминої ласки і тепла. Але згодом, якщо такі сни продовжуються кілька ночей поспіль, до дитини приходить тато. Він намагається переключити дитячу увагу на ведмедика, про якого також слід потурбуватися. З Каю такий прийом спрацьовує.

Ці історії, як і всі решта у серії про Каю, є не лише книжками для дитини, але й чудовими методологічними посібниками для батьків.

Ілюстраціїі П’єро Бріньо і Марселя Депратто, як завжди, лаконічні, яскраві та чітко супроводжують текст. І саме у цій серії така синхронність дуже важлива.

ВІД 3-Х РОКІВ

Галина Вдовиченка «Засинай. Прокидайся»

DSC_1093

  • Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 48 с.

Ця книжка підійде всім: і хлопчикам, і дівчаткам. І не лише для читання ввечері, а й вранці: по дві історії на кожну пору доби. Дослівно з одної сторони про Дівчинку та її Лялю, а з другої — про жука-фольксфагена, фуру, мотоцикла і старенького автобуса.

На практиці книжка справді працює. Прочитавши вечірні історії, де всі герої вкладаються спати, зранку цікаво читати, як вони прокидаються. В історіях також згадуються ритуали чищення радіаторної решітки, ой, тобто зубів, вмивання тощо.

Стильні і характерні ілюстрації Віолетти Боріґард.

Оксана Була «Ведмідь не хоче спати»

DSC_1101

  • Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 32 с.

Одна із найцікавіших новинок минулого року на українському ринку, фактично бестселер, якість світового рівня. Оксана Була як автор тексту та ілюстрацій не просто створила (і продовжує творити) серію про Зубра і Ведмедя, а й придумала нових героїв – туконі. Завдання і місія яких прекрасні і надважливі – вкладати всіх звірів спати. Проте Ведмедя, після розмови із Зубром і яскравих розповідей, як той (Зубр) весело проводить зиму, коли Ведмідь змушений спати, не полишає цікавість. Але природа таки перемагає – і Ведмідь лягає спати.

Тому це і є книжка-розглядалка, яку можна додатково «дочитувати» та милуватися звичними (Зубр і Ведмідь) і незвичними (туконі) героями.

Ервін Мозер «Фантастичні історії на добраніч»

DSC_1092

  • переклад з німецької Нелі Ваховської. Чернівці: Чорні вівці, 2016. – 240 с.

Ервін Мозер, популярний австрійський дитячий письменник, вже добре знаний і в Україні після «Мануеля і Діді». У цьому збірнику аж 100 історій. Короткі і невибагливі, прості, часто здатні дивувати нестандартними розв’язаннями проблеми і оригінальними виходами із незручних ситуацій.

Кожна історія супроводжується ілюстрацією автора, яка вдало доповнює текст. А іноді й допомагає уявити всі ті чудернацькі винаходи, які понапридумували герої Мозера.

Значна частина історій власне про засинання, тому й доречно читати цю книжку саме наніч. Якщо дитині достатньо однієї історії, то щовечора протягом тривалого часу вона матиме свіжу казку.

Александр Штеффенсмайєр «Лізелотта не може заснути»

DSC_1085

  • переклад з німецької Світлани Колесник. Харків: Віват, 2016. – 32 с.

Популярна серед дітей корова Лізелотта німецького автора Александра Штеффенсмайєра цього разу має серйозні проблеми зі сном. Бо що може бути жахливішого за безсоння, а тим паче, коли навколо всі солодко сплять – і кури, і свині та інше домашнє господарство. А їй ніяк не склепити повік. До яких способів вона не вдається, але нічого не допомагає. Ні спати разом зі своєю господинею, ні дзвінок до друга-листоноші, ні трав’яні чаї, тепла ванна чи стрибання. Все закінчилося тим, що корова і сама не заснула, ще й інших побудила. Але вдасться врешті поспати Лізелотті? Читайте самі, тобто з вашими малюками.

Харизматична Лізелотта підбадьорить маленьких засинайків, її витівки трішки розвеселять перед сном. Але маю надію, всі потомлені дітки заснуть і їм снитиметься корова та інші улюблені герої цієї історії. Адже завдяки чудовим стильним ілюстраціям ця історія запам’ятовується надовго. Згодом її можна повторювати без дорослих, просто гортаючи малюнки.

«Люлі, люлечки: колискові та примовлянки до сну»

DSC_1095

  • упорядник Н.дзюбишина-Мельник. Львів: Свічадо, 2011. – 56 с.

Особливістю цієї книжки є її традиційність. Але тут вона доволі органічна та природна. Це збірка українських традиційних колискових, віршиків та примовлянок до сну. Є і поезія Ігоря Калинця, Ніни Матвієнко. Мелодійність та милозвучність віршованих текстів одразу заколисує. Навіть якщо не всі слова будуть зрозумілі малечі, але важливою тут є сама атмосфера текстів. Вони дуже добрі, казкові та чарівні. Цю книжку можна чергувати з іншими книжками, з історіями сучасних авторів, слідкуючи що дитині більше до вподоби.

Для батьків, які хочуть виховувати дитину у патріотичному дусі, це видання буде ледь не ідеальним. Усі герої вбрані у вишиванки. Але зважаючи на стилістику текстів, таке візуальне рішення виглядає доречним.

Мар’яна Савка «Колисанки і дрімливі вірші»

DSC_1100

  • Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 36 с.

Якщо ваша дитина полюбляє віршики, а в ідеалі віршики про котиків, а може трішки про мишок і ще про слоненят, ця книжка їй сподобається. Відома поетеса Мар’яна Савка відчуває слово напрочуд тонко, користується тим слово напрочуд вміло. І дитяча поезія Савки – це калейдоскоп красивих, чарівних і дуже теплих слів. Читання колисанок може замінити самі колискові – якщо батьки не надто полюбляють співати.

Шикарні, насичені кольором ілюстрації Олени Левської – наче барвисті багаті шати для цих колисанок. Вони відкривають перед дитиною світ добрих ангелів і красивих місячних царівн, теплих маминих долонь, сіреньких мишенят, сотні слонів і котів, котів, котів.

Татуся Бо «Засиналочки»

DSC_1099

  • Харків: Віват, 2017. – 64 с.

Перевагою цієї книжки є її різноманітність – тут і віршики, і казочки, й історії. Простенькі тексти, невигадливі сюжети, які мантрою повторюють слова про сон, потребу відпочинку та спокійного засинання. Засинають у книжці різноманітні тваринки, а хто не засинає – потім важко йому вдень, як це трапилося із жабеням. Доволі повчально та наочно. Єдина, хто вночі не спить – сова. Але це її природний стан, а спить вона вдень.

ВІД 4-5 РОКІВ

Наталія Сиротич «На добраніч, Янголятко»

DSC_1098

  • Львів: Свічадо, 2012. – 32 с.

Ці кази розраховані на дещо старшу аудиторію, яка сприймає більше тексту, якій цікавіше вже власне слухання, а не виключно розглядання малюнків. Деякі тексти релігійного характеру — про Бога, що створив веселку; про душу та сповідь. Але більшість абсолютно універсальні, бо стосуються таких речей, як добро, вдячність, музика, сни, мама. Деякі в дусі очевидного повчання, щоб дитина була чемна і слухняна, любила маму і тата, вчасно просила вибачення. Але є й такі, що апелюють до дитячої фантазії, вигадуючи, наприклад, походження снів чи кольорів у веселці.

Зважаючи, що книжка видана 5 років тому, не буду аж надто прискіпуватися до трішки старомодного оформлення, зокрема верстки тексту.

Джерело: zhutext.wordpress.com

Leave a Comment

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.