«Мої творіння живуть по всій Україні»: майстер з Кривого Рогу стала відомою завдяки лялькам в стилі тільда

Кажуть, дитинство закінчується тоді, коли забувається остання іграшка. Але це не лякає героїню нашого сьогоднішнього інтерв’ю. Адже бути дорослою, на її думку, це не тільки гідно приймати виклики життя, а й усвідомлено дарувати радість оточуючим.

Тетяна Сизова живе в Кривому Розі, за освітою вона викладач української мови та літератури, але вже кілька років займається виготовленням ляльок в стилі тильда. Улюблене хобі переросло в професію, коли ряди шанувальників Таніного таланту поповнилися постійними покупцями.

– Доброго дня, Тетяно! Розкажіть трохи про себе і про те, що Вас мотивує у творчості.

– Доброго дня! Я майстер з пошиття ляльок у стилі тільда і м’яких іграшок. Багато до чого в житті намагаюся ставитися  по-філософськи, тому всі труднощі сприймаю як виклик, прийнявши котрий,  ти отримуєш безцінний урок набутого досвіду.  Для людини творчої це один із шляхів завжди черпати ідеї зі своїх переживань, вкладаючи в свої роботи частинку самого себе.

– З чого ж почалося Ваше захоплення і чому саме тільди? Заодно давайте пояснимо тим, хто не знає, що ж це за ляльки.

– Ляльки тільди – це ляльки, виконані за викрійками норвезької художниці Тоні Фіннангер, родоначальниці цього стилю. Тільдами можуть бути не тільки ляльки, але й іграшки-тварини, а також різноманітні предмети інтер’єру. Особливість ляльки тільда – відсутність чітких рис обличчя. Фактично, личка в них умовні: чорні очі-крапочки, яскравий рум’янець на щічках. Образ тільди народжується в настрої, звідси і позбавлення її суворої визначеності, деяка розмитість образу, що дозволяє глядачеві самому вирішувати, що він відчуває, беручи лялечку до рук і наділяти її тими почуттями, які в ту мить наповнюють його самого.

Тільди відрізняються простотою, яка і надає їм особливого шарму. Але простота тильди, як і її образ, умовна, оскільки шиються вони, як правило, з натуральних матеріалів з використанням різноманітних  декоративних елементів (намистин, стрічок, стразів, ґудзиків, квітів, шармиків тощо). Дивлячись на цих прекрасних ляльок, я завжди відчувала неймовірне захоплення.  І до роботи над ними прийшла через той особливий настрій, який змусив мене вперше спробувати свої сили у рукоділлі, надихнувшись прекрасними роботами інших майстрів.

– А Ви пам’ятаєте Вашу першу пошиту  іграшку? Як вона виглядала?

– Одного разу, перебуваючи під величезним враженням від побачених в інтернеті робіт, я вирішила, що спокуса спробувати самій занадто велика. Мені запало в душу багато робіт інших майстрів. Я не могла зупинити свій вибір на чомусь одному, хотілося спробувати все і одразу. Тому паралельно почала кроїти і шити ляльку тільду з довгими ніжками, кота і тільду-конячку. Так з’явилися на світ відразу три мої перші іграшки. На ту мить  вони не відрізнялася вишуканістю образу або привабливістю вбрання . Шила з найпростіших тканин, які знайшла серед бабусиних запасів, а наповнювачем служив синтепон зі старої куртки. Мене не зупиняла відсутність найкращих матеріалів, бажання спробувати створити ляльку своїми руками було надто великим. І, разом з тим, робота давалася легко. Можливо тому, що шиттям я займалася з самого дитинства, любов до нього прищепила моя бабуся.

– Любов дозволяє нам творити речі неповторні і унікальні. А в чому Ваша відмінна риса як майстра?

– Я думаю, кожен майстер по-своєму унікальний. Адже створення образу тільди не обмежується тільки вибором матеріалу для наряду. Тільда – це особливий настрій, що черпає свої фарби з почуттів. Коли надходить замовлення на створення нової ляльки або іграшки, я уявляю, яке почуття вона має викликати у мене і у замовника. У всього своя палітра відтінків, які я намагаюся використовувати у вбранні. Легкі натяки на посмішку, вітряні зачіски або гладенькі пасма волосся – все видає неповторний характер тільди і дарує індивідуальність кожній окремій роботі.

– Як Ви вважаєте, чи може в наш час рукоділля бути основним видом заробітку для майстра?

– Так, безумовно. Хоча і залежить від безлічі факторів. Зараз, наприклад, певною мірою спостерігається зліт популярності іграшок у стилі тільда. Багато людей починають по-справжньому цінувати те, що робиться руками і в що  вкладається душа майстра. А безліч нових ідей, озвучених в індивідуальних побажаннях, по-перше, дозволяють майстру постійно вдосконалюватися, і, по-друге, відкривають можливість значно урізноманітнити вибір запропонованих робіт. Чим більший вибір у потенційного покупця, тим більш широке охоплення купівельного попиту.

– Виходить, в рукоділлі хороша пропозиція сама по собі може створити попит. Але робота над лялькою – заняття не з легких. Особливо, якщо майстер обмежений часовими рамками виконання замовлення. Тетяно, розкажіть, який з етапів створення тільди для Вас найскладніший або цікавий? Скільки взагалі часу витрачається на створення однієї ляльки?

– Усі етапи створення ляльки  по-своєму прекрасні. Є монотонна, але цікава робота, пов’язана з викрійкою та набиванням тільця. А творчий процес, коли перестаєш помічати, як спливає час, починається, коли тільки тільце набуває образу і зароджується індивідуальність. Це, мабуть, найцікавіший для мене етап, коли тільда стає особистістю. Зазвичай, я шию максимально швидко і якісно, враховуючи всі побажання замовника. В залежності від складності, іграшки шиються від 3-4 годин до 3 днів. І яким би складним не було замовлення, щирі слова подяки покупця, його повторне звернення завжди стимулюють моє зростання як майстра, допомагаючи приймати усі наступні замовлення з великим натхненням і сміливістю до експериментів.

– Ваша сміливість і талант допомагають Вам творити нові образи. А як ви знайомите з ними потенційних покупців? Соціальні мережі, торгівельні майданчики?

– Всього потроху. Соціальні мережі дозволяють популяризувати саму ідею рукоділля, донести до людей, що краса криється  в їхніх руках і прагненні  її створювати. Крім того, це може допомогти визначитися початківцям-майстрам з їх ідеями і напрямком творчості. Звісно ж, мої часті покупці у мене в друзях і діляться новинами про мою творчість зі своїми друзями. Іноді так до мене приходять нові покупці. Основний же акцент в роботі припадає на торгівельні майданчики на кшталт Скрині, Клумби, Крафти, Золоті Ручки,  де я розміщую усі доступні для замовлення вироби, і де клієнти можуть ознайомитися з відгуками про мене від інших покупців.

– Упевнений, з Вашим ґрунтовним підходом до процесу, нестачі в покупцях у Вас немає. А чи бували серед них оригінальні, по-справжньому цікаві для Вас замовлення? Можливо, які Ви сприйняли як виклик?

– Я неймовірно вдячна всім своїм замовникам за нові ідеї, які вони привносили у мою творчість, допомагали розвиватися і вдосконалювати свої навички. Завдяки їм я згадала і перечитала дитячу казку про Мумі-тролів, тому що надходили замовлення пошити героїв цієї казки. Щоб бути ближче до своїх робіт, переглянула сучасні мультфільми про свинку Пеппу, мишку Анжеліну-балерину, Злих Птахів  багатьох інших персонажів.

У мене багато чудових покупців і з деякими ми навіть стали хорошими  знайомими. Продовжуємо спілкуватися після виконаного замовлення, вітаємо один одного зі святами.

І хоча всі вони мені по-своєму близькі, і про кожного я пам’ятаю щось особливе, мабуть, найбільш незвичайним замовленням одного з покупців було пошити двадцять пар Котиків-нерозлучників на весілля. Дівчина-наречена планувала подарувати їх усім гостям, котрі були в парі, але ще не одружені, щоб ніколи не розлучалися і швидше побралися.

– Спасибі величезне, Тетяна, що приділили нам час. Сьогодні я дізнався про ляльок більше, ніж за все життя. І наостанок традиційно, що б Ви побажали всім, хто читає це інтерв’ю?

– І Вам щиро дякую за надану можливість. Усім Вашим читачам хочеться побажати більше тепла і світла у житті. В наш нелегкий час залишатися самими собою і вірити в себе незважаючи ні на що – привілей, котрий ніхто не може у нас відняти.

Розмовляв: Олександр БАРАНІВСЬКИЙ

Comments are closed.